Джерелом  інфекції  для  людини  може  бути  будь-яка  теплокровна  тварина,  але епізоотична ситуація склалась таким чином, що на території України основним джерелом –  до  60%  –  є  лисиці.  Небезпечні  також  укуси  борсуків,  єнотів,  єнотовидних  собак, куниць, тхорів, ласк, вовків, кажанів,  з домашніх тварин найбільш часто вражаються кішки та собаки.

Передача  інфекції  здійснюється  при  укусах  тваринами,  ослиненні,  нанесенні подряпин  чи  поранень  предметами,  забрудненими  слиною  і  мозком  хворої  тварини. Рідше можливе зараження при зніманні шкір з хворих на сказ тварин, особливо лисиць. При  великій  концентрації  вірусу  у  повітрі  можливий  аерогенний  механізм  передачі, такий механізм існує при передачі інфекції в печерах у комахоїдних кажанів і вампірів в країнах  Латинської  Америки,  а  також  серед  лабораторних  працівників  в  умовах експерименту з великою концентрацією вірусу.

В  останні  роки  сказ  продовжує  залишатись  постійною  загрозою  для  людства  в багатьох  країнах  світу  та  є  однією  з  найважливіших  проблем,  як  в  галузі  охорони здоров’я  населення, так і в ветеринарії. В Україні сказ серед тварин реєструється у всіх регіонах.

Протягом останніх років в Україні реєструвались  поодинокі випадки захворювань на гідрофобію серед людей, виникнення яких було пов'язано  з несвоєчасним зверненням потерпілих від укусів тваринами за медичною допомогою.

Для  профілактики  цього  особливо  небезпечного  захворювання  використовують призначення  лікувально-профілактичних  антирабічних  щеплень,  що  є  єдиним  і незамінним методом врятувати хворого.

При  призначенні  антирабічного  лікування  до  уваги  приймаються  наступні  дані:

про  тварину,  що  нанесла  покус  (хвора,  здорова,  невідома,  за  якою  не  можливо встановити 10-ти денне спостереження), вид і ступінь контакту з твариною (ослинення, укус,  контакт,  подряпання  непошкоджених  чи  пошкоджених  шкіряних  покривів,  чи слизових,  укус  одиничний,  множинні),  вид  тварини  (дика  м`ясоїдна,  домашня, сільськогосподарська  тварина)  і  дані  про  тварину  (як  утримувалась,  чи  щеплена  проти сказу), епізоотична ситуація місцевості, де стався укус, обставини укусу (спровокований чи  ні),  локалізація  укусу.  В  залежності  від  вище  переліченого  призначають  курс антирабічного лікування.

Розпочати  курс  щеплень  необхідно  як  можна  раніше.  При  отриманні  покусу  не зволікайте зі зверненням за медичною допомогою, тому що тільки це допоможе зберегти життя!