Аносмія може виникнути внаслідок ураження рецепторів органів нюху й провідних шляхів нюхового аналізатора. До її причин відносяться гострі та хронічні інфекційні хвороби, хронічні запальні та/чи гнійні захворювання носової і приносової порожнин, пухлини, травми носа, інтоксикація різними хімічними речовинами тощо.

Набута аносмія може бути пов’язана з порушеннями роботи однієї зі структур нюхової системи: центральної або периферичної.

Центральна аносмія (або внутрішньомозкова) з’являється через органічні ураження центральної нервової системи.

Периферичну аносмію поділяють на чотири види: функціональну, респіраторну, есенціальну, вікову (старечу)

До основних методів діагностики відносяться:

• Риноскопія — дозволяє отримати максимум інформації про стан носової порожнини
• Ольфактометрія — визначення ступеню втрати нюху
• Магнітно-резонансна томографія — для виключення новоутворень головного мозку

         Прогноз для пацієнта залежить від того, що стало причиною патології. При пошкодженні нюхового аналізатора, центральної нервової системи або вікових змінах, внаслідок чого відновити нормальний стан неможливо, прогноз для хворого частіше буде несприятливим. Якщо системи не пошкоджені незворотно, а просто спостерігається перекриття носових ходів, через яке аромати не досягають нюхового центру, прогноз переважно сприятливий.

 

 

За матеріалами МОЗ та ЦГЗ України