У вузькому сенсі слова під арттерапією зазвичай йдеться про терапію образотворчим мистецтвом з метою аналізу та позитивного впливу на психоемоційний стан людини.

         Арттерапія застосовується для лікування й корекції психічного стану за допомогою художніх засобів і творчості при розв'язанні внутрішньо- та міжособових конфліктів, кризових станів, вікових криз, психологічних травм тощо; як непряма діагностика через усвідомлення та адекватну оцінку почуттів, спогадів, переживань, самовираження, самоідентифікацію. Передбачає роботу в медицині (психіатрії, психосоматиці, неврології, геріатрії, реабілітації, роботі з адикціями, психотравматології), освіті (в роботі з комунікативними проблемами, девіантною поведінкою тощо), соціальній сфері (сімейній терапії, зі соціально незахищеними верствами населення, задля допомоги в умовах воєнних дій, конфліктів, з мігрантами, вимушеними переселенцями, правопорушниками).

         Учасники та учасниці арттерапії використовують мистецтво, щоб висловити свій досвід, описати стан і підтримати свій добробут й будь-які соціальні, емоційні та психічні потреби. Зазвичай їх цікавить креативність і уява, але їм не потрібен попередній досвід створення мистецтва.

         Така терапія передбачає сприймання витворів мистецтва та творче самовираження, як два окремих види роботи. Арттерапія передбачає недирективний характер ведення сесій, орієнтована на інсайт. Особливостями

арттерапії є метафоричність, присутність, окрім арттерапевта і клієнта, творчого

продукту в структурі арттерапевтичної сесії.

Арттерапія класифікується за видами мистецтв:

• Терапія образотворчими мистецтвами (арттерапія у вузькому сенсі);
• Музикотерапія;
• Драматерапія;
• Танцювально-рухова терапія;
• Бібліотерапія (казкотерапія — як один з її методів).

         Іноді до арттерапії відносять піскову терапію, кінотерапію як метод зцілення через створення екранного продукту. Розвивається інтегративний (мультимодальний) підхід — використання кількох видів мистецтва в межах однієї групи чи індивідуальної сесії.

         Арттерапія використовує мистецтво як посередника в комунікації. Від арттерапевтів не вимагається бути майстерними в створенні мистецтва, як не вимагається цього і від клієнтів. Виконуючи твір, людина робить свій досвід виразним і доступним для подальшої рефлексії. Часом таким чином вона впевненіше виражає те, що їй незручно висловити. Арттерапевти повинні витлумачити символи твору.

         Головним посередником між терапевтом і клієнтом є малюнок. Використання малюнків у арттерапії пояснюється тим, що в процесі малювання координується образне мислення, пов’язане в основному з роботою правої півкулі мозку, і абстрактно-логічне, за яке відповідає ліва півкуля. Малюючи, клієнт проєктує на зображенні почуття, бажання, мрії, перебудовує свої відносини в різних ситуаціях і безболісно стикається з неприємними та травматичними образами. Саме тому малювання широко використовують для зняття психічної напруги, стресових станів, при корекції неврозів та страхів. Керуючи й направляючи тематику малюнків, можна домогтися перемикання уваги клієнта, концентрації його на конкретних значущих проблемах

            Малюнки поділяють на спонтанні та малюнки-експромти. Спонтанні виконуються із власної ініціативи автора, а малюнки-експромти виконуються на прохання, але без підготовки, на вільну або задану тему. Виконання малюнків може відбуватися як індивідуально, так і в ході комунікації з іншими учасниками арттерапії. Іноді практикується спільне створення малюнка кількома людьми. Арттерапевт звертає увагу на зміст, способи вираження, колір, форму, композицію, розміри, на деталі та особливості, що повторюються в різних малюнках одного клієнта.Арттерапія значною мірою спирається на кольори як індикатори станів пацієнтів.

         Використовуючи різні техніки арт-терапії можна подолати захисні механізми, які перешкоджають адаптуванню до буденного життя (витіснення травми та її наслідків), спричинюючи формування та розвиток нових конструктивних захисних механізмів, які сприяють усвідомленню нового сенсу у минулих ситуаціях. Під час роботи створюється комфортний простір безпеки, котрий сприяє вивільненню негативних емоцій, почуттів, думок та забезпечує психосоціальне відновлення військовослужбовців, зокрема відбувається: усвідомлення проблем психічного профілю; диференціація сильних почуттів під

час кризового стану та важкого періоду у житті; пошук та створення ресурсів; переосмислення минулого пережитого досвіду та прийняття себе "новим"; допомога у побудові позитивних вчинково-поведінкових, когнітивних та комунікативних патернів.

         Таким чином, фахівці «Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору» (далі-Центр) ДУ «ТМО МВС України по Сумській області» наголошують, що арт-терапія зактуалізовує високу ступінь зрілості особистості, сприяє розвитку мотивації до досягнення позитивного результату, задіює багатограниий спектр прийнятних для особистості аспектів та способів розв'язання проблемних завдань, подій та ситуацій. Відтак даний психтерапевтичний метод, який застосовується в Центрі є достатньо ефективний у роботі з військовими, учасниками бойових дій тощо, які потребують високої соціальної уваги, кваліфікованої цілеспрямованої реабілітації, ефективної роботи над травматичним досвідом та його наслідками як для самої особистості так і найближчого її довкілля.